Неймовірна кількість відомих науковців, біологів, астрономів народилася у місті Лідс. Всі вони прославилися на весь світ завдяки своїм винаходам та відкриттями. Джозеф Прістлі – ще один наш відомий земляк, який здійснив відкриття кисню шляхом термічного розкладання оксиду ртуті, а ще на його рахунку багато відкриттів. Докладніше про життя та діяльність науковця читайте на сайті leedsname.com.
Що відомо про дитинство та юність
Майбутній науковець народився поблизу міста Лідс у 1733 році. Він ріс у багатодітній родині та був найстаршим серед шести дітей. Коли Джозефу був рік, то його відправили жити до дідуся. Повернутися додому він зміг після смерті матері. Проте коли його батько вирішив одружитися вдруге, Джозеф знову покинув дім та переїхав до тітки й дядька, у яких не було дітей.
Потрібно відзначити, що наш земляк був обдарованою дитиною, тому заможна тітка хотіла дати йому найкращу освіту.
У 1749 році юнак серйозно захворів і думав, що він незабаром помре. У результаті хвороби, Прістлі почав заїкатися. Проте така вада не заважала юнаку вивчати французьку, італійську, німецьку, арамейську та арабську мови. Крім того, преподобний Джордж Хаггерстоун вперше познайомив його з вищою математикою, натуральною філософією, логікою та метафізикою. Це був дуже цінний досвід для нашого земляка.

Наукова діяльність та розвиток кар’єри
Свою професійну діяльність Прістлі розпочинає з роботи проповідника в дисентерських громадах. Далі наш земляк відкриває приватну школу та починає викладати. Щоправда, справжній талант педагога відкривається у Прістлі під час викладання у Воррінгтонській академії (1761 рік).
Що стосується наукової роботи, то наш земляк у 1766 році встановив обернено пропорційну залежність сили електричної взаємодії від квадрата відстані між зарядами. Через рік свої результати науковець виклав у творі у двох томах. Потрібно відзначити, що робота отримала схвальні відгуки від англійських науковців того часу. А ще Джозефа обрали членом Лондонського королівського товариства.
Також нашого земляка вважають одним з основоположників сучасної хімії. Адже Джозеф Прістлі зробив кілька відкриттів в цій галузі. Основні хімічні дослідження були пов’язані з газами. У 1771 році науковець відкрив фотосинтез та заявив, що повітря, яке наповнене вуглекислим газом чи горінням, знову стає придатним. Для цього необхідно поставити в приміщення зелені рослини. У 1778 році – чергове відкриття про фотосинтез і, як відомо, рослини поглинають вуглекислий газ та виробляють кисень.
Проте це ще не всі дослідження нашого талановитого земляка: у 1770-х роках Прістлі вперше отримав окис азоту — «селітряне повітря», хлороводень — «соляно-кисле повітря» й аміак — «лужне повітря», спільно з вченими дізналися більше про склад повітря тощо. А у 1774 році науковець зробив відкриття кисню. Через рік Прістлі отримав у чистому вигляді фтористий кремній, сірчистий газ. А ось оксид вуглецю був відкритий у 1799 році.
Потрібно зазначити, що Джозеф Прістлі також цікавився оптикою. Він навіть написав книгу «Історія та сучасний стан відкриттів, що стосуються зору, світла і квітів».
Відкриття нашого земляка були високо оцінені колегами та науковою спільнотою. Саме тому науковця було обрано почесним доктором Единбурзького університету, членом Лондонського королівського товариства, іноземним членом Паризької й Петербурзької академій наук.
Що відомо про особисте життя
У 1762 році наш земляк одружився з Мері Вілкінсон з Рексема. Сам Прістлі мав щасливий шлюб та писав, що його дружина була жінкою з чудовим розумінням. У неї була велика сила духу та хороша вдача. Мері була ніжною та щедрою, звільнила науковця від усіх побутових та хатніх турбот. Таким чином Джозеф міг достатньо часу приділити науці та іншим службовим обов’язкам. Через рік після одруження у пари народилася донька, яку назвали на честь тітки Джозефа – Сарою.
У 1767 році подружжя переїхало з Воррінгтона до Лідса. У цей період наш земляк став працювати священником Мілл-Гілл-Капел. У Лідсі у подружжя народилося ще двоє синів.
Потрібно відзначити, що наш земляк постійно переїжджав у різні міста. Причина – пошук гідної роботи за яку б гарно платили. І це при тому, що Прістлі вже мав міжнародне визнання. До слова, найдовше науковець прожив у Бірмінгемі (1780-1791 роки).
Коли почалася Велика французька революція, Прістлі підтримував право народу на повстання і повалення тиранії. Такі симпатії викликали ненависть до науковця з боку консерваторів. У липні 1791 року відбувся напад на будинок Джозефа: натовп розгромив і спалив будівлю, знищив лабораторію та бібліотеку рукописів. Цей вчинок був засуджений громадськістю, проте наш земляк переїхав жити до Америки.
З 1794 року до кінця життя науковець жив у Сполучених штатах Америки.
У 1804 році Джозеф Прістлі помер.
Джозеф Прістлі зробив великий внесок у педагогіку, фізику, хімію, філософію. Його праці дали подальший поштовх розвитку не однієї науки. Сподіваємося, наш матеріал був для вас цікавим і ви отримали багато нової інформації про відому особистість з Лідса.
