Історія міста Лідс буремна та цікава одночасно. Сьогодні ми вирішили перегорнути сторінки минулого та розповісти нашим читачам про створення каналізації в місті. Здавалося, каналізація – це буденна річ і більшість людей сприймають її як належне. Проте колись у Лідсі каналізації не було взагалі й у зв’язку з цим були великі проблеми. Докладніше про це читайте на сторінках сайту leedsname.com.
Побутові відходи викидали на вулиці
У 1831 році населення Лідса становило 123 000 осіб, а у 1800 році ця цифра була значно меншою – 53 000 осіб. Як зрозуміло кількість жителів міста стрімко зростала. Все більше людей приїздило до Лідса у пошуках роботи та кращої долі. Аби розмістити людей будували маленькі котеджі, без вентиляції, туалету. Інколи люди жили в підвальних приміщеннях без вікон. Споруди були розташовані на тісних подвір’ях і вулицях, які були неасфальтовані.
Що стосується побутових та людських відходів, то їх викидали на вулиці. Відповідно на вулицях був бруд та стояв нестерпний сморід. Все це проникало у помешкання.
Бруд, антисанітарія, сморід є чудовим місцем для розвитку та поширення інфекційних хвороб. Саме тому у Лідсі часто були епідемії холери. У 1832 році зафіксували першу смерть від холери. Проте керівництво міста не надто зважало на це. Все змінилося коли на холеру почали хворіти не лише робітники, а й середній клас та високопосадовці.
Перші кроки до створення каналізації
У 1840-х роках були створені комісії для розслідування причин епідемії. Комісія дійшла до висновку, що у будинках немає стоків, помиї та сміття з будинків викидаються на поверхню вулиць. Туалети були встановлені в хаотичному порядку і ніхто не стежив за їхньою чистотою. Каналізаційні колектори були рідким явищем для Лідса. А ті що були належали підприємствам. Всі відходи з колекторів стікали безпосередньо в річку Ейр. До речі, до 1830-х років вода в річці Ейр не була придатною для споживання. Проте у ці ж роки 2000 будинків були підключені до водопроводу, а воду брали з річки Ейр. Щоправда, така послуга була доступна лише для багатіїв.
Через жахливу антисанітарію зріс рівень смертності. Люди доживали до 44 років і це був ще хороший показник. Робітники жили до 19 років.
Будівництво каналізації
У 1842 році місту Лідс надали права на будівництво каналізаційних колекторів. Вже через чотири роки можновладці вирішили скористатися планом інженера Джона В. Лезера щодо використання гідравлічних, артеріальних і водних методів переміщення стічних вод у річку Ейр без очищення. Через бюрократію каналізаційні колектори ніяк не будувалися й у 1849 році новий спалах холери забрав життя 200 осіб.
У 1850 році було затверджено перші плани будівельних робіт. Через два роки Leeds Corporation придбала Leeds Waterworks Company. Згодом каналізація функціонувала у місті. Проте не дивлячись на нову інфраструктуру, містяни все ще боялися встановлювати нові мережі трубопроводів. Саме тому ще декілька років купи гною можна було зустріти на вулицях Лідса.
Разом із каналізацією почали забезпечувати місто водопостачанням. У результаті до 100 000 будинків було забезпечено водою, з яких лише 15 000 не мали туалету.
Потрібно відзначити, що у 1860-х роках були розроблені плани розширення каналізаційної мережі до Армлі, Вортлі, Хедінглі, Чапел-Аллертон і Поттерньютона. Проте не всі плани стали реальністю. А у 1869 було заборонено скидати відходи у річку. Перш ніж потрапити до водойми людські відходи мали бути “очищені або дезодоровані”.
У 1950-х роках каналізаційна система Лідса була перевантажена та її робота ставала все гіршою. Каналізаційні колектори почали руйнуватися і це знову впливало на стан здоров’я населення. Саме тому почали розробляти нову систему, яка відокремила б дренаж дощової води від каналізаційної системи. Таким чином зменшили навантаження на каналізацію.
У 1974 році право власності на систему каналізації було передано компанії Yorkshire Water. Що стосується очищення стічних вод, то система стала централізованою. А міська рада Лідса до 1997 року не брала участі в управлінні системами каналізації міста.
Цікаві факти про каналізацію
Каналізація існує практично у кожному місті. Напевно вже немає таких населених пунктів де нечистоти викидали прямо на вулиці. Проте про каналізації є багато цікавих фактів, які варто знати нашим читачам:
- Каналізація існувала ще в Стародавньому Римі. Історики зазначають, що каналізаційні люки використовували понад 2 тисячі років тому, проте така новація далі не поширилася.
- У 1270 році французький король Людовік IX видав закон, яким забороняв виливати помиї з верхніх поверхів. Натомість містяни мали спускатися на перші поверхи та виливати нечистоти.
- Каналізаційні люки колись виготовляли з чавуну або заліза. Згодом матеріал вирішили замінити, адже люки крали. У сучасному періоді люки виготовляють з пластику, бетону і гуми.
- У 2011 році в австралійському місті Кейрнс у каналізаційному колодязі знайшли крокодила. Крокодил вистрибував на вулиці та намагався написати на людей.
Використані джерела: zak.depo.ua, secretlibraryleeds.net.
