Чи задумувалися ви колись про те, що планета у нас одна та про обмеженість природних ресурсів? Так, ми можемо переїхати жити в іншу країну, на інший континент, проте у нас немає іншої планети. Саме тому варто дбати про навколишнє середовище, про природу та думати, що ви залишите своїм нащадкам. Сьогодні ми поговоримо про льонофабрику, яка колись функціонувала в Лідсі та про те, як текстильна промисловість впливає на довкілля. Докладніше про все це читайте на сторінках сайту leedsname.com.
Історія: з чого все почалося
Історія льонофабрики в Лідсі розпочалася із млинів, якими володів Джон Маршалл. Річ у тім, що початок 1830-х років був часом великого процвітання для компанії підприємця. І до 1842 року Джон Маршалл вже мав чотири млини в Гольбеку.
У той період конкуренти Маршалла будували заводи та фабрики, адже у Лідсі активно розвивалася текстильна промисловість. Саме тому Джон Маршалл, разом зі своїми синами, вирішують розвивати промислові потужності. Підприємець прагнув займатися виробництвом ниток і тканини, а не виготовляти лише тонку пряжу для французького ринку. Це був початок створення Temple Works.
У 1840 році відбулося урочисте відкриття фабрики. На відкритті були присутні 2600 робітників, яких запросили на масштабне чаювання. Далі було встановлено обладнання і підприємство почало працювати. Вже за кілька років завершилося будівництво сусідньої офісної будівлі.
Потрібно відзначити, що фабрика мала менші потужності ніж було заплановано спочатку та половину веретен, які могли б розміститися. Усю пряжу перетворювали на нитки, а полотно ніколи не ткали. На жаль, коли фабрика була введена в експлуатацію, то льонопрядильні підприємства з Лідса втратили конкурентоспроможність. Була велика конкуренція зі сторони інших країн і попит на льон різко скоротився. Його замінили бавовною.
Особливості підприємства
Цікавою для сучасного сприйняття була будівля Temple Works. До прикладу, світло у будівлю потрапляло завдяки 60 конічним скляним мансардним вікнам, які височіли над дахом на 10 футів. Відповідно світло потрапляло в приміщення в будь-який час доби. А ось під землею були торгові крамниці та приватні лазні для користування робітниками. Вентилятор виштовхував нагріте парою повітря до фабрики. До слова, в приміщеннях фабрики підтримували певну температуру та вологість.
Страйк робітників та крах імперії
На фабриці Temple Works у серпні 1871 року відбувся страйк робітників. Вони вимагали підвищення зарплати на 10%. Керівництво фабрики вирішило не йти на поступки та закрили підприємство. Далі були переговори з робітниками, які затягнулися на кілька днів.
Потрібно відзначити, що Temple Works попрацювала довше ніж її конкуренти у Лідсі, проте все-таки у 1886 році фабрика закрилася. Цього ж року підприємство та всі активи компанії були продані на аукціоні.
Вплив текстильної промисловості на довкілля
Порівняно зі сучасними підприємствами фабрику Temple Works можна вважати екологічною. Адже всі процеси були оптимізовані, мінімізувалося використання природних ресурсів. Звичайно, все через те, що у ті часи технології не набули такого розвитку. Насправді текстильна промисловість дуже шкодить довкіллю. Особливо, це відчутно у XXI столітті, коли мода на речі змінюється з великою швидкістю. Адже кількість виробленого та викинутого одягу стрімко зросла. Як виготовлення текстилю впливає на навколишнє середовище:
- Використання багато води. Для текстильної промисловості потрібно дуже багато прісної води. Лише вдумайтесь – для виготовлення однієї бавовняної футболки потрібно 2700 літрів води. Цієї кількості води достатньо для пиття однієї людини впродовж 2,5 років. Якщо писати мовою статистики, то у 2020 році текстильна галузь була третьою по використанні води. Саме у 2020 році для виробництва одягу та взуття було витрачено дев’ять кубічних метрів води.
- Забруднення води. Також текстильна промисловість активно забруднює воду продуктами фарбування та обробки. Крім того, під час прання з синтетичних тканин виділяється мікропластик, а з поліестеру може вивільнити 700 000 мікропластикових волокон. Це не лише шкодить довкіллю, а й негативно впливає на здоров’я людей, тварин, риб.
- Викиди парникових газів. 10% глобальних викидів вуглецю – це робота текстильної промисловості. Викиди в атмосферу від цієї галузі більші ніж міжнародні рейси та морські перевезення.
Можливо, дехто заперечить, що багато одягу переробляється, проте ми вас розчаруємо. Лише 1% з використаного одягу переробляється на новий. За статистичними даними щороку європейці використовують близько 26 кілограмів одягу. Майже половина одягу викидається щороку. Це приблизно 11 кілограмів. Майже весь одяг спалюють або викидають на смітник.
Ось така історія фабрики Temple Works та вплив текстильної промисловості на довкілля. Сподіваємося, наш матеріал був для вас пізнавальним і ви тепер кілька разів подумаєте перш ніж купувати ще одну футболку у свій гардероб.
Використані джерела:
